"Ундервуд" Toyota Highlander проти комп'ютеру Nissan Murano

Перед нами два японські кросовери в середній вазі. Хто ж з них переможе? З кожним наступним абзацом, буде зрозуміло все менше, хто виграє цю дуель.

0.2 секунди на «Ундервуді»

Незважаючи на перевагу в потужності та однакові характеристики крутного моменту, Highlander програє Murano під час розгону на 0.2 секунди. Murano дуже динамічний. У нього навіть немає спортивного режиму в трансмісії. А все тому, що штатних налаштувань з головою вистачає. А от Highlander, якщо не перевести важіль АКПП в положення «спорт», буде пихкати як сміттєвоз.

Причина проста. У зухвалого та пихатого від власної важливості кросоверу марки Toyota, автоматичною трансмісією слугує п'ятишвидкісна друкарська машинка часів Ільфа та Петрова, який-небудь «Ундервуд». А от модний та зухвалий Nissan забезпечений швидким та легким безступінчастим варіатором, який, звичайно, ближче до комп'ютеру, не лише заощаджує паливо, але й помітно спритніший під час обгону.

Всі автомобілі можна умовно поділити на ті, що можуть 200, і ті, яким це болісно важко. Для Murano 200 км/год далеко не межа. Highlander за паспортом видає лише 180 км/год, а на дорозі, з великими труднощами ледве більше.

Аж раптом з'ясувалося, що в Murano неможливо сидіти! У подушки водійського сидіння відсутнє окреме регулювання за висотою. Можете собі уявити: навігація, преміум-аудіосистема, шкіра, скляний дах - все це є. А от однієї малесенької кнопочки, яка вирішує, сидіти вам зручно або як під нарами, немає! Дуже дорого було поставити.

А ще в Murano туге та слизьке кермо. Воно вимагає набагато більше зусиль, ніж «тойотівський» та ще й обтягнутий таким дивним матеріалом, ніби змащений салом. Коли б не хвороблива підвіска. Через неї тріщини асфальту, ямки та горбочки ніби встромляються в тіло Murano голками, змушуючи здригатися.

УВАГА, ТЕХНІЧНІ ПОДРОБИЦІ

З технічної точки зору головна відмінність піддослідних - це навіть не тип коробки передач, хоча і це дуже важливо. В першу чергу, якщо мова йде про позашляхові якості, ми говоримо про вагу. Понад 300 кг різниці - це приблизно 15 відсотків. Тобто при однаковому розмірі коліс, ми отримаємо значно більше проблем у Highlander на слабкому ґрунті (піску) та на підйомах. Трохи більший кліренс Toyota частково допомагає компенсувати недолік більшої ваги на колії, але на піску цього недостатньо. Натомість справжній повний привід та гідромеханічна АКПП можуть досить довго боротися з важкими умовами доріг, на відміну від легкого та дешевого варіатору та віско-муфти Nissan, схильних до швидкого перегріву під час значних навантажень. Хоча це і компенсується бездоганною роботою електронного захисту, і не дає недосвідченому водієві змоги знищити трансмісію, а просто зупиняє машину. Тож шанувальникам позапалювати на пляжному пісочку доведеться обрати для цього щось інше - обидві автівки для цього не призначені.